Візитна картка

Вітаю! Запрошую до співпраці! 
Мета блогу: об'єднати зусилля вчителів, батьків і дітей.

Автопортрет «Я – педагог і особистість»

Кожен ранок, ідучи в школу, я проходжу «дорогою вітань», коли всі діти, яких зустрічаю, вітаються і посміхаються мені у відповідь. Я знаю багато прекрасних професій та найкраща із них - учитель початкових класів. Часто задумуюсь: що спонукало мене вибрати саме цю професію? З якою метою заходжу в клас, віддаю любов і тепло школярам?  Мабуть, вчителем початкових класів потрібно народитися не в будь-якій сім’ї, а в  особливій. Мені пощастило. Саме в такій сім’ї народилась я, де батьки і сестри стали джерелом натхнення. У них я черпала уміння розуміти, поважати, довіряти. І чим довше я живу на світі, тим більше я схиляюсь перед своїми батьками, які дали дорогу в життя цілій династії вчителів. Із семи дочок – шість прекрасних вчителів. Мабуть, це завдячуючи тому мікроклімату в сім’ї, який створили батьки. І я стараюсь створити такий мікроклімат у класі, коли дитина зможе розкритися, почне мислити, аналізувати, порівнювати, робити висновки, шукати відповіді на мої і свої питання. Адже людина, яка ставить перед собою питання, роздумує над ними, шукає правильну  відповідь – це індивідуальність. В житті кожної дитини має бути свій «дзвіночок», який розбудить в ній все найсвітліше та найкраще, що може бути в людині. Цим «дзвіночком» може стати хороша книга, добрий вчитель, зустріч з прекрасним, спілкування з природою. Я прагну пробуджувати у своїх дітей мислення, уяву, тобто бути тим «дзвіночком», який не дає спокою, заставляє думати, мріяти, досягати, вчитися і працювати. Моє призначення – допомогти у становленні дитини, що входить у сучасний світ, виховати людину, здатну  зайняти гідне місце в житті. Як оцінити роботу вчителя? Адже він торкається тонкої матерії, яка називається Людина. І вона особливо вразлива в дитинстві. Учитель – це духовний наставник. Він повинен наставляти, морально підтримувати, створити для кожної дитини доброзичливу атмосферу, про всіх дбати і всіх розуміти. А де ж черпати натхнення? В собі, в дитячих очах, які випромінюють цілу гаму почуттів. Кожен учитель має свою педагогічну філософію і свій світогляд, який старається прищепити кожній дитині. Моїми принципами став індивідуальний підхід до кожної дитини, бажання розкрити саме її таланти, пробудити бажання до саморозвитку, навчити вчитися, допомогти знайти  спільну мову з іншими учнями. Стараюсь досягти тієї тонкої грані взаєморозуміння, коли дитина не боїться, а довіряє мені. Всіма своїми радощами і турботами діти діляться зі мною. І потрібно знайти час вислухати кожного та зрозуміти. Я роблю це з відкритим серцем і великою любов’ю. З досвіду впевнилась,  що можу порадити, заспокоїти, переконати і підбадьорити. Кожен мій урок – це маленький спектакль, який зворушує струни дитячих сердець. І якщо ці струни дзвенять, як єдина мелодія, значить – це успіх. Вірю і сподіваюсь, що в серцях і свідомості моїх учнів буде звучати той самий мій «дзвіночок», який допоможе знаходити і приймати правильні рішення в будь-яких життєвих ситуаціях. Мої найкращі уроки попереду. А продовжувати їх буде саме життя.  Я щоранку заходжу в клас, На дитячих обличчях – усміх. Що я варта, діти, без вас?..., Ви -  натхнення моє, мій успіх. За плечима минулі роки Та і досвід приходить з літами. Що я варта без вас, малюки?! Я безмежно люблю вас! Я – з вами!!! Щоб любові вогонь не згас Щоб віддать дітям серце і душу – Я щоранку заходжу в клас, Я – учитель! Я вчити мушу!!!